Таки ендуро!

Таки ендуро!
За ним лежить моя душа,
Між днів похмурих,
І між чужих тоді бажань...

Між днів похмурих, -
Його собі я захотів,
Мій мотоцикл ендуро!!!
Можливо з ним я вийду з снів....

Яке там вийду, -
Пронесуся! Помчу за вітром в сотні миль,
До цілі я своєї прийду,
Як між думок приходить штиль...

Зупиняться думок польоти...
Коли на швидкості несусь,..
Або в лісах,...в горах,..в болоті..
Я на вершину знов дерусь...

Залишаться проблеми позад, -
Кудись їх вітер віднесе,
Коли тебе мотоцик возить,
Тоді і Світ тебе несе!..

Тоді летять тобі назустріч
Кілометри нових пригод,
Я виберу таки "ендурік",
І хай іде зі мною Бог.

Гарно Дякую :-)

Неспокій

А на душі завжди неспокій,
Завжди мете хула проблем,
Завжди твій мозок у пригоді,
Яку він сам собі зове.

Яку він сам тут закликає,
Аби вірішувать її,
У нього ж інших справ немає,
Навчили розум лиш гудіть...

Навчили в "труднощах" гуляти,
Аби він спокою не мав,
Аби він не прийшов до хати,
Лише з проблемами гасав...

Лише знаходив би проблеми...
І їх на собі тут гойдав,
Аби ти не прийшов до себе.
Й себе в житті ти не пізнав....

І не залишився на хвильку,
Хоча б на мить тотально тут...
Постійно розум буде нити...
Думки постійно з нього йдуть...

    Хотів закінчити щасливо,
    Рядками радості й бажань,
    Що ніби потім буде диво,
    І розум знайде власний Рай...

    Але його я тут не знаю,
    Не бачу раю між життя,
    Лише з думками я блукаю,
    Й не бачу в них я своє Я.

Дякую.

Трансляція радості

Не буває поганих днів,

І все котиться як треба,

Прийде все, чого ти хтів,

І що мрієш буде в тебе.

І що мрієш – те прийде,

Аби лиш дозволив мати,

Все завжди нормально йде,

Менше треба нарікати!

Менше треба мовчки нить,

Що усе якось не склалось,

Що не так якось в цю мить,

«Ліпше все б інакше склалось…»

Але треба у цю мить,

Так приймати цю реальність,

Щоби добре потім жить, -

Зараз треба транслювати радість.

Зараз треба відпусткать, -

Краще ставлення до Світу,

Щоби міг тобі він дать,

Твою мрію заповітну.

Тож радій – тому, що є,

І обдумуй те, що хочеш мати,

Світ легенько все дає,

Тільки тим, хто носить Свято.

Хто тримає вогник у душі, -

Тому завше прийде вдача,

Світ йому все залишить,

І добром віддячить.

Дякую :-) 

 Потрібно контролювати своє ставлення до світу! Адже всі наші думки рано чи пізно реалізуються. А так як наше ставлення "по замовчуванню" негативне, то потрібно просто спостерігати за своїми думками і направляти їх у потрібне русло.

Дякую =)

Послідній день на Землі

Послідній день на Землі!
Все минуло швидко-швидко
Пролетіли наші дні,
І нічого вже не видно...

Пролетіло все кудись.
Десь лишились наші цілі,
В Вічність ми всі подались,
Хоч завжди кудись ми бігли...

Гнали нас чужі думки,
До грошей, а чи від страху,
А тепер пропали ми,
Не знайшовши свого Шляху...

епілог:
Серед тисяч всіх думок,
Відшукай для себе спокій,
Хай свідомість як твій Бог,
Відшукає стан глибокий.

Щоб побачив метушню,
І що час твій є скінченний,
Вибирай з стежок Свою,
Бо для неї є все в тебе!

Проживи Єдиний день!
Тільки зараз! Лиш сьогодні!
Може і тобі прийде,-
Стан Високий, стан свідомий.

Дякую :-)

Все лиш бізнес

Все тут бізнес,

Все лиш гроші,

В цій державі дійсність,-

Всі отут «хороші».

Всі отут гарненькі,

Перед твоїм словом,

Галку в бюлетені,

Їм дістати б згодом.

Їм би лиш забрати,

Твої й мої гроші,

Вклались вни в плакати,

Й «відбивати» хочуть.

Все отут лиш бізнес,

Інвестицій купа, -

Добре, що на Світі,

Мож щось інше слухать…

Подих вітру вічний.

Й Сонце буде сходить,

Серце хай покличе

На нові пригоди.

Хай тебе не манять,

Тут чужі закони,

Гроші хай не ваблять,

Хай Душа говорить.

Дякую:-)

Помітив, що всі обіцянки і так звані добросовісні пориви людей котрі рвуться до влади – це всього лиш піар кампанія. Так, це тільки бізнес. Проводиться реклама, кожен кандидат намагається розказати «споживачу» про свої унікальні «техніко-технічні можливості», заради того, щоб покупець із купи товарів вибрав саме його. Так що вся агітація – це всього на всього реалізація бізнес ідеї: вкласти гроші в рекламу – прийти до влади – «відбити» вкладені гроші.

P.S. я взагалі не дивлюсь телевізор, тому можливо я це й помітив, коли випадково довелось побачити політичне шоу.

Потрібно йти до того куди веде тебе Душа, а не заклики чужих людей.

Дякую :-)

В роботі

Я поринув у роботу
Зараз й тут мене нема,
Гроші - лиш моя турбота,
І тому я пробуваю в снах.

І тому я залишився,
Між чужих думок-ідей,
Десь від світу відділився,
І зі сном я пробуваю день.

Десь залишився мій вогник,
За яким в тумані йду,
От я звільнюсь від роботи!
І до мрій своїх прийду...

Дякую:-)

Відпрацювати

Чось нічо не хочеться робити...
Серед цих старих картин,
Треба якось далі жити,
Поки йде твій часу плин...

Поки ти тут ще присутній,
Мусиш своє відробить,
Щоби крок твій тут майбутній,
Повела новенька нить.

Щоб піднявся ти ще вище,
Від старих своїх проблем,
Треба буть до себе блище,
Й працювать над своїм днем.

Дякую :)

У добру путь

            От би я не спав,-

            І щасливим був!

            Щоб не засинав,-

            У сні-наяву.

Щоб я розумів -

Цього світа суть,-

Серед всіх доріг,-

Не зустрів би сум....

           

           Щоби я ішов,-

           Легко до мети,

           Щастя щоб знайшов,-

           Тай пішов за ним...

Щоб я полетів,-

До своїх бажань! -

Щастя щоб зустрів -

Свій привітний Рай!.

Дякую :-)

Невідданість

Кожен робить як небуть,
Аби світла не дістати.
І не глянути на путь,
І себе в нім не впіймати.

І не бачить власний шлях,
І свою дорогу,
Кожен йде аби лиш як,
Поспішаючи в тривогу....

Поспішає він кудись,
Десь далеко манять справи,
Тут він буде лиш колись,
А не зараз, не тотально...

Не залишишся отут,
І не будеш ти на світі,
Роки твої промайнуть,
Як струмки несамовиті.

Роки твої пролетять,
І не був ти тут тотально,
Не відчув життя ти смак...
Все минуло нереально...

Тож іди, не поспішай!
Йдеш завжди ти тільки зараз.
Кроки Світу віддавай,
Щоби мить твоя лишалась.

Дякую:)

Остаться Одним

Не слушать приказов -
Остаться Одним,-
Чтоб не был твой разум
Послушным таким.

Чтоб не попирали,-
Ни люди, ни страх -
Отстанут печали,
Которые в снах.

Свободным останься,-
Ты лишь для себя,-
Иди не стесняйся,-
Дорога твоя!

Дякую :-)

З часом прийде...

Все й одразу не буває.
Тільки з часом все прийде,
Тільки той, хто пам'ятає,-
З часом Ціль свою знайде.

З часом кожен відшукає,
Те, чого він так хотів,
Те, чого він так бажає,
Шлях покаже з "поля снів".

Вийде кожен на стежину,
В час завітній, рідний свій,
Щоб з Душею в Край полинуть,
В Край для Серця своїх мрій.

Дякую:-)

Рано чи пізно кожен з нас прийде до своєї цілі і здійснить те, для чого він з'явився у цьому світі. А все що стоїть перед нами на шляху до цілі - являється тим уроком, який потрібно пройти.

Дякую:-)

Прямо зараз

Ніхто не заважає тут тобі,
Ніхто, ніхто, окрім лиш тебе!
Ніхто не закриває тобі Світ,-
І не затискує у дебрях…

Ніхто не закриває шлях,-
Лише окрім тебе самого,-
Ніхто не скривлює життя,-
Яке так просить впливу твого…

Яке показує тобі,-
Як гарно землю обіймає вітер,-
Як Сонце світить не цей світ,-
І як йому співають квіти…

А ти залишився в думках,-
У їх безмежностях, у їх проблемах,
І в твоїх зложених руках,-
Тобі нічого тут не треба…

А треба вирватись з проблем,-
Бо так життя швиденько зійде,-
Пройде я свічечка з вогнем,-
А вся краса тебе обійде…

Отож, бери собі життя!
Не завтра, потім і пізніше,-
Сьогодні й зараз починай,-
Можливо знайдеш тут щось більше…
                  P.S.
Можливо щастя подарить –
Тобі у щедрості Планета,-
Потрібно просто зараз жить,-
В щасливих радісних моментах.

Один би день спокою

Я так хотів побуть один,-

На самоті би залишився,

Хоча б на декілька годин –

Я б десь у тиші загубився…

Я залишився би десь сам –

Без гамору і без потреби,-

Хоч хвильку би одну дістать,-

В якій нічого і не треба…

Не треба гамору речей,-

Не треба грошей, ані слави,-

Один-єдиний взятий день,-

У місці де мене не стане…

У місці де розчинюсь Я,-

Там десь далеко, - між Горȧми!

Там щастя світла течія,-

О! Як же я б туди заглянув!

О, як би полетів,

І кинув все!

Аби лиш в Гори,-

Отам би Сонечко зустрів!

І слухав Вітер як говорить.

Як пролітає поміж хмар,-

І дарить тиху прохолоду –

Один би день собі забрав,-

І повернувся на свободу…

Дякую:-)    23.09.2011р.  01:00

Дякую :-)

Дякую, що пишу вірші,
Дякую, що в мене йде,
Що мене оце все тішить,-
Що це радує мене!

Що лишаюся в рядочках,
Поміж рим моїх простих,..
Наче діточки в садочках,-
Рвуть собі свої квітки!

Наче я десь повернувся,-
На свої отут шляхи,-
Від чужого відвернувся,-
І проклав свої рядки  :-)

І поклав собі для себе,-
Свій чарівний водограй,-
Дякую, що Ти є в мене,-
По частіше тут Співай!!!

Дякую:-)

Плоди Іллюзій

Десь там - в думках…

Іллюзія засіла,-

Що я тут в снах,

Залишився без діла.

Залишився без справ –

Й змінить не маю сили,-

Не має в мене прав,-

Для себе світ створити…

І глибоко заснув –

І погрузився в сон,-

Для чого я? – забув…

Й Мене тут ще не було…

Лише в думках строка стоїть:

Що треба все здобути,-

Весь світ тут підкорить,-

Аби щасливим бути.

Та це усе обман –

Плоди моїх ілюзій

Трансерфінг почитав –

І трошечки проснувся :-)

Дякую:-)    16.07.2011р.

Сходинки

По сходинках ген до неба,
Я колись кудись піду....
Віднайду тут те, що мені треба,
І себе, можливо, тут знайду.

Можливо, я віднайду стежку,
Яка мене додому приведе,
Можливо далі йти вже лекше,
І там за ніччю прийде день...

Дякую.

Віршик про Шлях

Як же я далеко -
І від своїх Мрій!
Де проляже легко? -
Шлях рідненький мій...

Де мой стежина?
Серед тисяч снів
Що мене вестиме?
Шляхом лиш моїм?...

Що мені покаже?
На мою мету,-
Серце хай розкаже,-
І куди я йду...

Ось би відшукати!
Натяк хоч на Шлях,
Щоб я міг ступати,-
До своїх бажань...

Я би хоч тихонько,-
Та лиш за соїм,-
Весело й легонько
Шляхом би побрів...

Дякую :-)           8.10.2011р.

Поки ти ще тут...

Я не контролюю цей прекрасний світ,-
Осінь розмалює і прикрасить цвіт...

Осінь позбирає
Листячко з гіллі,-
Все пообпадає,-
Тут на Світі цім.

Все отут проходить,
Й пролітає вдаль,-
Жаль, що кожен бродить,-
Носячи печаль...

Жаль, що залишають,-
По собі лиш крам,
Листям опадають,-
Між сухим гіллям.


P.S.
Треба залишити:
Світло по собі.-
В радості прожити,-
Поки маєш цвіт!

Поки ти ще бачиш,-
Як летить життя,-
Починай шукати,-
Свій щасливий Шлях.

Дякую:-)

Залишитись....

Отут би просто залишитись...
В оцих хвилинах - у рядках,-
Своїм талантом поділитись...
А не кружляти у думках,..

А не крутитись у проблемах,-
У сірості посеред снів,-
Прийти би зараз тут до себе,-
Цього найбільше б я хотів...

Хотів залишитись у пісні,-
Або у квітах між картин,-
Але чомусь стою на місці...
Один зі світом, я один...

Дістатись до Мети

Я не знаю чим зайнятись..?
Я не знаю, що робить,-
За думками лінь ганятись,
Пропускаючи цю мить...

Я не знаю де подітись,-
І де в світі справжній Я?
Я зумів тут загубитись,
Серед "своєго" життя...

Я зумів тут заблукати,-
Й позабути де я йду,-
А потрібно йти до хати,-
Й знайти свою Весну.

І знайти тут власний Вітер,-
Щоби хмари розігнав,
Щоб я зміг побачить квіти, -
Ті, які шепочуть в снах...

Щоб я зміг тут пробудитись,-
І до себе знов прийти,-
У рядках би залишитись,-
І дістатись до Мети.

Дякую.

Знову тут

Коли вже я себе проявлю?..
Коли поставлю за мету...
Коли душі своєї мальви...
Я посаджу собі отут...?

Коли побачу я для себе,-
Душі своєї дивний цвіт,-
Аби мене в піснях шалених...
Признав отут прекрасний Світ...

А може і не визнав зовсім,
Аби лиш стежку показав, -
Аби загадане збудося,
Аби я знов щасливим став...

епілог
І поплелися знов рядочки
І я на мить лишився тут, -
На мить у своему садочку,
Котрий я знову тут відчув.

Дякую:-)