Невідданість

Кожен робить як небуть,
Аби світла не дістати.
І не глянути на путь,
І себе в нім не впіймати.

І не бачить власний шлях,
І свою дорогу,
Кожен йде аби лиш як,
Поспішаючи в тривогу....

Поспішає він кудись,
Десь далеко манять справи,
Тут він буде лиш колись,
А не зараз, не тотально...

Не залишишся отут,
І не будеш ти на світі,
Роки твої промайнуть,
Як струмки несамовиті.

Роки твої пролетять,
І не був ти тут тотально,
Не відчув життя ти смак...
Все минуло нереально...

Тож іди, не поспішай!
Йдеш завжди ти тільки зараз.
Кроки Світу віддавай,
Щоби мить твоя лишалась.

Дякую:)

Сподобалось? Опублікуй у себе: