За ним лежить моя душа,
Між днів похмурих,
І між чужих тоді бажань...
Між днів похмурих, -
Його собі я захотів,
Мій мотоцикл ендуро!!!
Можливо з ним я вийду з снів....
Яке там вийду, -
Пронесуся! Помчу за вітром в сотні миль,
До цілі я своєї прийду,
Як між думок приходить штиль...
Зупиняться думок польоти...
Коли на швидкості несусь,..
Або в лісах,...в горах,..в болоті..
Я на вершину знов дерусь...
Залишаться проблеми позад, -
Кудись їх вітер віднесе,
Коли тебе мотоцик возить,
Тоді і Світ тебе несе!..
Тоді летять тобі назустріч
Кілометри нових пригод,
Я виберу таки "ендурік",
І хай іде зі мною Бог.
Гарно Дякую :-)
