Людина вишукує
способи постраждати, бо нещастя і негативний стан вважає своїм природнім і
постійним станом. Тому постійно повертається до свого комфортного болота яке є
у неї на душі.
Це просто звичка.
Люди підсвідомо,
чи може інстинктивно шукають комфорт. В даному випадку комфортом виступає сум,
журба, тривога, страх… ці відчуття дуже близькі, може, навіть, рідні кожному з
нас.
Тому страждаючи
людина просто виконує роботу по облаштуванні своєї «зони комфорту», не
усвідомлюючи що ця діяльність шкідлива для її життя.
Тому треба
помітити за собою цю роботу і при бажанні))) замінити її на протилежну.
Тобто радіти
життю і всім його проявам, радіти будь яким дрібницям. Поміняти своє відношення
до життя!
Майже всі
вчителі, які займаються саморозвитком говорять дуже подібні речі:
В.Зеланд,
писав, що
потрібно виробити звичку слідкувати за своїми думками і переводити їх в
позитивне русло, думати про те чого хочеш досягти, а не боїшся уникнути. Ну і міняти
відношення на позитивне, до будь яких, навіть проблемних на перший погляд
ситуацій.
М. Норбеков,
У своїх книжках
дав практики для роботи над характером людини, щоб вона вольовим зусиллям
змогла перетворити лінивий, злиденний стереотип своєї поведінки і стати
Особистістю, яка радіє життю і всього в ньому досягає.
Це лише мої думки….
Але я розумію, що
ніхто не зробить тебе щасливим, поки ти прикладаєш усі зусилля для свого
нещастя.
