Пролетай мимо

Остаться просто в стороне -
От  всех проблем, от всех печалий,
Свободным бы остаться мне,-
Об этом лишь сейчас мечтаю...

Остаться бы одним в стихах,-
Средь рифм бы где-то затеряться,-
Но я погруз в чужих делах,-
И нелегко так просыпаться...

И нелегко так вырывать, -
Из всей рутины проблески сознанья,
Но нужно делать этот шаг,-
А то я роботом тут стану...

А то зароюсь я во тьму,-
И стану только механизмом,
А надо брать свою судьбу,-
И делать это, делать быстро.

А то вся жизнь тут пролетит,
А ты ее и не заметишь,-
Для этого на жизнь смотри,-
Как пролетавший мимо Ветер...

Смотри на жизнь со стороны,-
Пускай тебя не путают печали,
Пусть не заводят тебя в сны,-
Ведь ты для жизни сам Хозяин.

Дякую:-)            16.07.2011р.

Марення

Всі думки і всі роздуми,
Вітер страху й бажань -
Те, що є тільки в розумі -
Того в світі нема,-

Тут немає де вклинити -
Всі фантазії, страхи, думки,
Тільки ми нещасливими,
Йдемо світом, бо розум привик...

Він привик тупо діяти -
Виділяти на прояв думки,
Аби лиш не помітити,-
Що один лиш тут він бачить сни...

Що немає в раельності -
Тут його філософій, думок
Тільки він не зостанеться -

Лишить власний Замо́к.

Він від світу закриється,

І піде в власні сни,

Тільки з ним не ведися ти!

Боцей розум 

не ти!!!

Дякую:-)              13.07.2011р. (00:10)

Заблудився...

Я так замучився ходити,..
Що я без себе тут живу...
Що мнов ведуть незнаті ниті,
А я за ними в рабстві йду...

І я залишився на світі...
Але мене отут нема,
Нема мене посеред квітів,-
Бо я залищився в думках....

Залишився отам в безодні,
І для реальності помер...
Нема мене отут в сьогодні,
Тепер за мене Інший йде.

Іде за мене мій Хазяїн,
А я для нього тута сплю,
Мене робити він заставив,
Творити сон тут наяву...

І я залишився на світі,
Один-один посеред снів,
Не залишився серед квітів,
А з своїм Его я побрів...

Дякую:-)

"Своя Ціль"

Коли від щастя заблистяться очі,
Коли до чогось понесешся  -
Коли у серці радість заклокоче -
Тоді і ціль твоя знайдеться!

Ти знайдеш Свою ціль!
Про неї душенька тихенько мріє,-
Для себе заквітчаєш світ -
Коли за обрієм побачиш Щастя Квітку!

Коли почуєш Мрії голос -
Тоді душа шалено затанцює!
Відчуєш ти для себе волю!
Й за щастям легко поправцюєш.

Й дорога радістю тебе наповнить!
Окрилений ти полетиш!
Знайдеш себе могутнім і свідомим,
Пройдуть навіяні, безглузді сни...

Ти з Світом радісно у вальсі затанцюєш!
Натхнення силою тебе наповнить!
Усе буття шалено так полюбиш!
Коли до цілі полетить твій Човник!

Коли до Мрії понесешся -
Тоді окрилений ти полетиш...
Теплом на світ ти розіллєшся -
Коли віднайдеш свою Ціль.

Коли знайдеш свою - жадану радість,-
Відкриються Скарбниці Світу,
Побачиш свою досконалість,-
Знайдеш любов несамовиту!

Бо для любові створений цей Світ,
Любов'ю писані його Закони!
Ти маєш Волю обирати Ціль!
Ти маєш Волю стати Богом!

                  Спасибі, Господи, за ці рядки!
                  Спасибі за окрилену Свободу!
                  Спасибі, що тобі я Син!!!
                  І дякую за цю життєву Насолоду!


                 І Я кохаю мить оцю чудесну!
                 І, Боже я люблю Тебе! 
                Спасибі, що мені затишно й класно,
                Спасибі, що привів у Світ Мене!


Дякую:-)
Спасибі :-)                     08.02.2009р.

Хвилька Душі

Позаливаю все у блоги,-
Залишусь в "нета" у рядках,-
Аби поблище лиш до Бога,-
Ішла кудись моя душа...

Аби ішла вона стежинов -
А Я із нею сам піду...
За вітром снів її полину,
І може ціль свою знайду...


Дякую:-)        20.06.2011р.

Моє Захоплення :-)

Чим більше музики довкола -
Тим кращий мій для мене Світ,-
Чим більше я в віршах говорю -
Тим більше в них я бачу слів.

Тим більше в них я помічаю,
І може я в віршах живу?..
І може ними йду до Раю,
Отут, не в сні, а наяву.


Дякую:-)

Система

Отож, людей загнали в пастку -
їм весь сценарій прописали,
Принесли добру "ласку"
І у капкан усі попали!

Усі живуть у своїх  клітках,
І кожен мучиться в собі -
Ніхто не може звідти вийти,-
Бо вже за нього прописали Світ

І кожен з болю умирає,
І при житті він не живе,-
Собі іллюзію вбирає -
"Що все як треба тут іде".

Що треба просто народитись -
А потім школа, дім, робота,
Сім'єю, парою зженитись -
І в цьому "істини" турбота.

Невже для цього я явився?
Невже і Бог мене придумав?
Хіба для цього я приснився?
Щоб просто вік оцей відбути?

Хіба Система - тільки правда?
Хіба робити  я прийшов?
Хіба б вона мене здолала -
Тоді б я вірив у цей сон...

І я б заснув...
І був би сином,
Студентом і працівником,
Не був би я лише щасливим!
Бо щастя я би не знайшов.

Немає у Системі щастя!
І серця в ній нема й любові!
Вона для волі - просто пастка -
І в ній Капкан, капкан для Долі...

Вона не може відпустити,
Вона у себе поглинає...
І спутує "тебе" у ниті,
З яких і виходу немає..?

Немає виходу - на перший погляд,
І розум виходу не найде,-
Бо він системою говорить,
Системний він лише провайдер:-).

Та Він не злобний і не ворог,
І думати його "отак" навчили,
Він просто "мовою" говорить -
Не знаючи, що "букви" вшили ...

І розумом не найдеш вихід,
Йому і пошуки Система вшила,
Вона тебе повсюдно видить -
Бо для без пеки її сила.

І мозок в Неї - підневільний Робот,
Його Вна знає "мікросхеми",
І все, що розум "творить"-
То залишки Системи...

Але це тільки перший погляд!
А глянути крім Розуму Душа бажає,
Вона йому усе говорить,
Та не Її він чось питає?

Вона йому тихенько шепче,-
Про обрії укриті квітом,
Про це життя п'янке і легке,
І про Господні заповіти.

Розказує про дивні мрії,
І силу Світу нескінченну,
А він у логіці жевріє,
І "паше" , бідний, на Систему.

Вона не знає як сказати -
Бо він постійно щось говорить,
У пісні вся її загадка!
А в нього логік коридори...

Він прагматичний і "рішучий",
Вона спонтанна й непізнанна.
Він логіки затятий Учень,
Вона - раба свого Кохання...

І "жопа" повна - як вони окремо...
Їх требаразом об'єднати!
І витягти Його з Системи,
Її навчити тут літати.

І поєднарши їх у пару -
Постане нова тут "сім'я"
І виникне жаданий Намір -
Замайорить прекрасне "Я".

Себе тоді ти упізнаєш!
Побачиш у собі Отця!
Отримаєш усе що маєш!

Для тебе ж створене Життя!

І полетить безкрая пісня!
І понесеться Заповіт -
Що для Радості родився!
І радістю тут повен Світ.

          Розтанеш ти у Благодаті,
          Неначе крапля в Океані -
          Зостанеться сама сама подяка -
          За мить життя - за мить
          Кохання.


Щиро Дякую:-)

         Спасибі:-)                28.03.2009р.

Зелёный Лес

Зелёный Лес, вода, костёр,
Как соскучился за вами...
Я так давно не видел гор,
Ведь в горах себя оставил...

Остался я там среди скал,
Хоть я от них теперь на мили...
Вернусь я в Горы хоть во снах,
А может скоро встречусь с ними.

А может скоро я вернусь,-
И по родным пройду я тропам,
Пройдет за Горами вся грусть,-
И я на миг окажусь Дома.


Дякую:-)          14.07.2011р.

Тишина

Тишина...
от би залишитись...
Десь поділася вона?..

От би розчинитись в ній...
В тишині би зупинитись,
Щоб лишивя я без слів,-
І думки щоб не толпились...

Хоч посидіти отам,-
без шумíв..., без водопаду...
Я би все за це віддав -
Тільки мозку це не стане,-

Бо замало тут йому -
Просто тиші маловато,-
Він повинен чути звук,-
Хоч би й свій, аби лиш мати...
Аби лиш мати чим гудіть,-
Аби своя ішла волна...
Та не відкриє він цю мить,
Як відкриває ...

Дякую:-)                     7.07 і 11.07. 2011р.

На згадку

Коли вже я запам'ятаю?
Коли згадаю свою Суть?
І щоб прийти до Раю,-
Собою треба тільки буть!

І залишатися стороннім,-
До всіх подій свого життя,-
Тоді ти лишишся свободним -
Тоді почуєш своє Я.

Коли ти лишишся ізбоку,-
Від гамору і від проблем -
Тоді відчуєш власний спокій,-
І зможеш взнать: "Хто ти тут Є!"

І зможеш ти собі побачить -
Для себе Шлях-
І тільки твій-
Тоді й Душа твоя поскаче-
В Край до Казок і своїх Мрій.

Дякую:-)                       29.06.2011р.

Просто сни

Все іде за хмарами...
Пролітає в даль...
Те що ми тут маримо,-
Ти не забувай.

Не забуть проснутися -
Ти у цьому сні,-
Щоб рутини збутися -
Й ціль здобуть собі.

Бо нічо не лишиться -
Як пісок в руках,-
Хай душа потішиться,-
Тут у  своїх снах...

Хай вона віднайдеться -
Тут у свому сні,-
В щасті хай зостанеться,
Як знайдеш тут Ціль.

Дякую:-)              7.07.2011р.

Я мертвий...

Я мертвий,

і давно помер,-

І замки заперті,-

з тих, що світло йде...

Занімаюсь дурью,

І нічо нема -

Тільки вітер дує,

Десь у цих рядках.

Тільки розвіває -

Він мою печаль,

Може й нагадає -

Про колишній Рай...

Може я зостанусь,-

І в оцих рядках,-

Тільки задихаюсь -

Я в своїх думках...

От би мені мати -

Світло і тепло,-

Із своєї хати 

Прямо в Рай вікно...

                          
                              Прошла печаль -

                              І попустило -

                              Буває й жаль

                              Буває й диво...

Дякую:-)                            14.06.2011р.