Просьба

Відпустіть мене в далекі гори,

Відпустіть у висоту!

Я б пірнув у неба море

У безхмарну глибину.

Я б утік в ліси зелені,

Я б утік у далину,

Я б забіг в місця далекі,

В ті місця, що невідомі, невідомі нікому.

Там, десь на поляні,

пломеніє вогнику свіча

Там повітря пахощі духмяні,

Цілий Всесвіт видно по ночам.

Я б заглянув у гори на мить

Я би крикнув гучніше ніж можу

Я б послухав, як тиша бринить.

Просто неба б заснув, на зеленому ложі.

Там в горах я відчую свободу,

Тепло Сонця і Затишок хмар…

На цьому й завершимо розмову…

Я іду по рюкзак…

 (Написаний 25.11.2008р.:-)                       Дякую:-)

Сподобалось? Опублікуй у себе: