Чарівний Сон

Я бачив сон,
в якому диво і світло радості було,
В якому я гуляв щасливо,
І це життя моє цвіло...

Я бачив сон,
в якому радість,... в якому я щасливим став,
В якому вся моя реальність
Набула ясності і барв...

Я бачив, як пишу я віршик,
І як щасливий я стою,
А потім я сиджу у тиші,
І свою хату впізнаю...

І друзі були там у мене,
І дівчина, яку любив,...
І все життя таке веселе....

Та я проснувся!!!!
ТО ЛИШ СНИ!!!

Усе у сні тім залишилось...
А я вернувся наяву,
Згадав, що це мені наснилось,
Але для цього я живу.

Дякую :-)

Дискомфортність

Останнім часом часто думаю про дискомфортність цього світу. Адже якщо задуматись, то на нашій планеті, попри усю її красу, природні багатства і багатогранність можливостей, досить складно жити. Бо щоб отримати елементарні засоби пересування та житло - потрібно віддавати дорогоцінний час свого недовгого перебування тут. Маю на увазі, що не продумані такі питання як забеспечення людини житлом та засобами для життя. Тобто, для того щоб купити дім потрібно пропрацювати ледь не пів життя. Вражає нецивілізованість цієї системи. Адже тут людина мусть кращі роки свого життя (дитинство, юність) провести в навчальних закладах, котрі вчать, а швидше муштрують людину для виживання в системі. В розвинутих країнах хоча би знання систематизуються, і це дає змогу швидше реалізувати себе в матеріальному плані, а в менш розвинутих, отримані знання в школі і ВУЗі взагалі не пригоджуються і приходиться буквально шукати засоби для виживання.... стає страшно коли усвідомлюєш, що ти потратив купу часу на навчання, яке тобі не пригодиться.... Але повертаючись до теми цього посту, хочу сказати, що розумію чому в на Землі таке становище. Невеликій групі "людей" дуже хочеться керувати всіма іншими людьми. А іншого способу як управління через гроші вни не придумали. Хоча чому не придумали? Є ж релігії, політичні ідеології, та й взагалі національні і патріотичні цінності, які прививаються нам з дитинства.... Я веду до того, що в людей немає свободи і вони змушені жити в світі котрий повен труднощей, проблем і дискомфорту.... Можливо, це така собі школа життя, щоб як то кажуть "життя медом не казалось" :)
Та мені все ж хотілось, аби в світі все було добре. Надіюсь, що колись свідомість нашої Цивілізації виросте, і матеріальні блага стануть доступними, і головним буде не заробляння грошей, а ріст особистості. Бо якщо б існувала система, яка за замовчуванням забеспечує тебе житлом, їжею і необхідними для існування речима, то ми б не тратили це життя в погоні за матеріальними цінностями, а шукали духовні.

Дякую.